Помідори майже повністю складаються з води — їхня м’якоть дуже соковита, а шкірка тонка. Коли плоди заливають розсолом, рідина проникає всередину. Оболонка не завжди витримує додатковий об’єм і напруження, тому шкірка тріскає вже в банці.
У результаті заготовка втрачає охайний вигляд: замість рівних цілих плодів — пом’яті, з розірваною шкіркою.
Один із перевірених способів зменшити ризик розтріскування — проколоти кожен плід зубочисткою після миття.
Роблять це в місці, де помідор кріпився до плодоніжки. Такий прокол зменшує натяг шкірки під час заливання маринадом: рідині легше проникнути всередину через підготовлений отвір, і оболонка не розривається від надмірного тиску.
Проколювати потрібно досить глибоко, але не наскрізь — важливо не пошкодити шкірку з протилежного боку. Інакше помідор втратить форму, а м’якоть може частково вийти в маринад.
Ще один спосіб підсилити ефект — покласти в банку разом із помідорами дубове листя. У ньому містяться дубильні речовини, які допомагають шкірці плодів залишатися пружнішою й стійкішою до розтріскування.
У поєднанні з проколюванням зубочисткою це зменшує ймовірність того, що помідори лопнуть під час заливання маринадом і подальшого зберігання.
Проколювання та додавання дубового листя найбільше допомагають, якщо ви консервуєте цілі плоди й хочете, щоб вони залишалися рівними та неушкодженими. Для салатів або заготовок, де помідори все одно будуть нарізані або розварені, збереження цілісної шкірки не настільки критичне, але для класичних маринованих чи солоних томатів ці прийоми помітно впливають на вигляд готової консервації.